стихійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
стихійний — [стиех’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
стихійність — ності, ж. Абстр. ім. до стихійний … Український тлумачний словник
стихійно — Присл. до стихійний … Український тлумачний словник
іонійський — а, е. Те саме, що іонічний. •• Іоні/йська шко/ла філос. стихійно матеріалістична школа давньогрецької філософії, представники якої протиставляли міфологічно релігійному світоглядові стихійний діалектико матеріалістичний світогляд. Іоні/йський лад … Український тлумачний словник
Зубра (лесопарк) — … Википедия
Зубра — Лесопарк «Зубра» на окраине Львова Лесопарк «Зубра» (укр. Лісопарк «Зубра») парк во Львове (Украина) возле крупнейшего жилого массива Сихов. Название происходит от села и реки Зубра, которые находятся вблизи Сихова (Сиховский район Львова).… … Википедия
блошиний — а, е. Прикм. до блоха. •• Блоши/ний ри/нок перен. стихійний базарчик, на якому продається різноманітний дріб язок та речі, що були у вжитку … Український тлумачний словник
колотнеча — і, ж. 1) Безладний рух, гомін людей; сум яття. || Стихійний вияв незадоволення своїм становищем; заворушення. 2) Побутові незгоди, сварки … Український тлумачний словник
неорганізований — а, е. 1) Позбавлений організованості; стихійний. •• Неорганізо/ваний креди/т кредит, отриманий поза організаційним ринком позичкових капіталів; лихварський кредит. 2) Який не вміє раціонально, планомірно використовувати, організовувати свій час.… … Український тлумачний словник